The museum is open to the public every day except on Mondays, from 10 AM to 6 PM.
No.9, Pankivska str, Kyiv

МАЛЯРСЬКІ ТВОРИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, ОМРІЯНІ ГРУШЕВСЬКИМИ

«Дивне чутє се викликало, наче бачилось живого чоловіка, Тараса Григоровича! Так якось і жалко, і мило! Особливо портрет князя Рєпніна!» Такі переживання пробудило в Марії Грушевської перше близьке знайомство з оригіналами творів Тараса Шевченка.

Відбулося це на початку 1907 року в Київському міському музеї. Дружину професора, палкого поціновувача старожитностей і заповзятого колекціонера Михайла Грушевського в ту мить вразив образ князя Миколи Рєпніна-Волконського. За оригіналом швейцарського мистця Йозефа Горнунга, що зберігався у княжому маєтку в Яготині, між 16 жовтня 1843 р. — 9 січня 1844 р. Шевченко створив дві копії — одну на замовлення мецената Григорія Тарновського, другу — для миргородського повітового предводителя дворянства Олексія Капніста.

Одну із них споглядала Пані Професорова. Найвірогідніше, це був портрет, виконаний для Г. Тарновського. 1911 року, вже «з збору» Василя Петровича Кочубея, він експонувався в Київському міському художньо-промисловому і науковому музеї на Виставці артистичних творів Тараса Шевченка до 50-х роковин його смерті. Репродукція (!) (за тією ж збіркою) — того самого року в Москві. Нині портрет, що належав Тарновському, в Ермітажі, Капністові — в Національному музеї Тараса Шевченка.

Та мить піднесення і захоплення зринала в пам’яті Марії Грушевської не один раз. А коли з’явилась нагода поповнити вишукану родинну мистецьку колекцію, емоції ожили знову. У середині лютого 1911-го відомий український діяч, лікар-хірург, власник розкішної хінської збірки Мартирій Галин повідомив про продаж у Москві малюнків Тараса Григоровича. Це були «Три образки…, досі ще не знані: два олівцем пейзажі з Новопетровська, а третій сепія портрет якогось Шевченкового товариша, портрет… дуже гарний…, а ціна за всі 300 руб.» Не вагаючись, Марія звертається до чоловіка: «Я б дуже хотіла, щоб Ти їх купив».

На той час згадані «образки» належали Івану Нікольському з Петербурга. Готуючи в Москві виставку, присвячену півстолітнім роковинам від дня смерті Т. Шевченка, членам організаційного комітету вдалось переконати Нікольського передати малюнки на експозицію, сподіваючись, що вони будуть її «найкращим “цвяшком”». Надії справдились: всі три роботи під назвами «Загальний вид Олександрівського форта», «Батарея № 2 в Олександрівському форті» та «Портрет товариша Шевченка по солдатській службі» стали окрасою виставки 1911 року і були репродуковані в каталозі.

Гадаючи, що ці твори Тараса Шевченка стануть «цвяшком» і його приватної збірки, Михайло Грушевський листується з організатором і куратором виставки Олексієм Новицьким. Невідомо, що врешті завадило Грушевським здійснить свою мрію: можливо вартість малюнків, яку власник намагався підняти, можливо інші причини. Згадані ж мистецькі твори перейшли через кілька приватних колекцій та інституцій і сьогодні зберігаються у скарбниці творчого доробку митця — Національному музеї Тараса Шевченка.

Світлана Панькова

09.03.21

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

5 ЗУСТРІЧЕЙ КИЄВА З ГРУШЕВСЬКИМ: ВІРТУАЛЬНА ПОДОРОЖ

Він називав Київ «українською столицею», «культурним й історичним...

WHAT TO READ, LISTEN AND WATCH TO UNDERSTAND UKRAINE BETTER?

Photo: Valentyn Ogirenko Kremlin invests a colossal amount...

145 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ МАКАРЕНКА

  Сьогодні всі, хто проходитиме повз Михайлівський Золотоверхий...

КАВОВІ ІСТОРІЇ ГРУШЕВСЬКИХ

Усіх, хто бажає насолодитися неповторною аурою затишної садиби...

×
Location map

×