ДО 115-РІЧЧЯ З НАГОДИ ВИДАННЯ «НАУКОВОГО ЗБІРНИКА» НА ПОШАНУ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО У 1906 р.

“Вчора, йдучи з комерса, мав я прикре почутє: свято скінчилося, й знову наступають безпросвітні будні. Але властиво я ліпше себе чую в будні, як в свято”.

Такий запис у щоденнику Михайло Грушевський зробив 26 лютого 1906 року. За день до цього відбулося урочисте зібрання з нагоди виходу “Наукового Збірника присьвяченого професорови Михайлови Грушевському учениками й прихильниками з нагоди Його десятилітньої наукової праці в Галичині (1894–1904)”.

Видання збірника дещо відтермінувало святкування, що припадало на 1904-ий: саме в цьому році учні історика загорілися ідеєю вшанувати його публічно, після чого майже рік збиралися тексти. І тільки в неділю, 25 лютого 1906 р., у приміщенні готелю Л. Штадмілера збірник було представлено на урочистому комерсі.

Подія зібрала “кількадесять мужчин і пань зі Львова і з провінциї”, а саме з Коломиї, Перемишля, Бережан і не тільки. За свідченнями присутніх, прибуло близько 50-ти осіб. Спершу була святкова вечеря, а далі проголошували промови і зачитували вітальні телеграми з Галичини, Буковини, Великої України.

З-поміж усіх варто виділити Івана Франка, котрий виступав першим і чиї слова “зворушили ювілята до сліз”. Він же був і автором передмови, у якій від імені усіх учнів і прихильників професора Грушевського наголошував:
“…минуло 10 літ, як в австрійську Україну прийшов він, майже не знаний тут молодий чоловік, щоби займити урядове становище професора всесвітньої історії з українською викладовою мовою на Львівськім університеті, й одночасно з тим розпочався тут, за його ініціативою, живий, не знаний доси в Галичині науковий рух”. Після зачитаних телеграм Михайло Грушевський подякував всім за високу честь з надією й надалі присвятити себе улюбленій праці.

Загалом же свято викликало у Михайла Грушевського цікаву реакцію: “О 6 годині були засідання секції й археографічної комісії, потім пішли на комерс. Нічого собі… Гарною була промова Франка, телеграми з Києва – ліпше б їх не було. Взагалі я того комерсу не дуже мало надіявся, й мав по нім не дуже милий смак, особливо на перших порах. Треба б було зробити ще в тіснішім кругу”.

Якими б не були урочистості, сам збірник на пошану професора точно був знаковим. До його створення долучилася більшість учнів Грушевського, а також усі найіменитіші представники української гуманітаристики. Численні публікації у галицьких, наддніпрянських та іноземних виданнях про ювілей і “Науковий збірник” засвідчили захоплення і повагу до Михайла Грушевського не лише його прихильників, але й опонентів.

26 лютого 2021