Tag Archive: Грушевські
КРИМСЬКІ ПОДОРОЖІ РОДИНИ ГРУШЕВСЬКИХ
Перші слова, які Михайло Грушевський склав на кубиках для навчання абетки своєї донечки, були «море» й «Русин». У чотири рочки Катруся, яку в родині ніжно звали Кулюнею, легко їх прочитала, чим неабияк потішила Татуся[1]. Перше слово ‒ «мо-ре» ‒ викликало у дівчинки не власні яскраві асоціації, а лише дитячі фантазії за розповідями батьків та збереженими... Читати далі…
ВІРТУАЛЬНИЙ ВИСТАВКОВИЙ МІНІ-ПРОЄКТ МУЗЕЮ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
Меморіальна колекція Музею Михайла Грушевського ‒ це пам’ять про традиції роду, традиції фамільного Дому. Дослідження цих раритетів спонукає шанувати звичаї і «релігію сім’ї», яку в родині видатного історика щиро сповідували. У рубриці «Від колекції до традиції» музейного сайту ми вже не раз розповідали про те, як у різні часи й за різних обставин Грушевські відзначали... Читати далі…
150 років тому у селі Підгайчики Золочівського повіту в родині священика Сильвестра Вояковського народилась донька Марія — майбутня дружина Михайла Грушевського. Від природи активна і обдарована, дівчина осягнула вчительський фах, приятелювала з родинами українських інтелігентів Львова, — Крушельницькими, Федаками, Кобринськими та ін., була членом багатьох громадських об’єднань («Клубу русинок», «Руського педагогічного товариства», тов-ва «Медична допомога»,... Читати далі…
2 листопада о 14:00 в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відбудеться круглий стіл ««Не бути приреченим на забуття». Пам’яті репресованої родини Григорія Миколайовича Грушевського (1867 – 1938)». Який вибір стоїть перед людьми на крутих поворотах історії? Ми вже знаємо про вибір Михайла Грушевського, який увійшов в історію як Великий Українець, та його найрідніших людей. Тепер ми... Читати далі…
Знаковий у житті музею 2016-й, ювілейний Рік Михайла Грушевського, потішив науковців новими унікальними набутками до віртуальної колекції грушевськіани. Представляємо короткий огляд виявлених в архівних збірках раритетів, більшість з яких досі не публікувались. 18 травня 1896 р. Михайло Павлик, відомий суспільно-політичний діяч, у листі до дружини Михайла Драгоманова Людмили в Софію повідомляв свіжу львівську новину: «Тут... Читати далі…
«Sine me, liber, ibis per urbem (Без мене, книго, підеш ти в місто)». Цю відому фразу, якою розпочинаються «Скорботні елегії» римського поета Овідія, засланого на далеку чужину, написав якось молодий історик Олександр Грушевський на конверті з власною візитівкою, несвідомо пророкуючи і собі долю вигнанця. Дитинство в оточенні люблячої родини, справа життя за покликом душі, щасливий... Читати далі…