Tag Archive: kuiv
10 травня 2018 р. о 15.00 в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського за підтримки «Кримського дому» відбудеться круглий стіл, присвячений сторіччю відновлення діяльності першого Курултаю. Лише останнім часом, все ширше відкриваючи нашу історію, ми починаємо усвідомлювати, що 100 років тому одночасно з українцями повстав за волю народ, батьківщина якого теж у кордонах сучасної України − кримські... Читати далі…
Пропонуємо ознайомитися з розкладом наших заходів у травні 2018 року. 12 та 26 травня – 16.00 – «Кавові історії Грушевських» Імпрези про мистецтво й філософію спілкування — тривають. Інтелектуал, людина фундаментальних проектів, якій не вистачало 24 години на добу — такого Михайла Грушевського знають усі, хто цікавиться українською історією. А от як знаходив він... Читати далі…
Імпреза “Кавові історії Грушевських” — авторський проект завідувача Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлани Панькової, покликаний пізнати видатного історика і суспільно-політичного діяча насамперед як друга, приятеля, вчителя, батька… Тому наші “Кавові історії” — це радше історії про філософію та мистецтво спілкування, а їхніми натхненниками стали унікальні музейні меморіальні предмети (кавниви, кавомолки, сервізи), які й досі тримають... Читати далі…
Дорогі друзі, запрошуємо Вас на презентацію настільної гри – стратегії «Незалежність 1917-1921» від студії Wild Fox Film, що відбудеться 17 березня 2018 році o 14:00 в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського. На Вас чекає знайомство з керівником проекту Борисом Субочем, який розкаже про ідею створення гри та її реалізацію. Також зможете поспілкуватися з консультантами –... Читати далі…
Михайло Грушевський вважав себе до певної міри дилетантом у справі колекціонування: в тому сенсі, що не «ганявся» за повнотою своєї збірки, за потрібним предметом, «аби було» та тільки у нього, а добирав речі за смаком, хай, може, деколи і припадком, але виключно високого мистецького рівня, знаходячи в тому в першу чергу душевну насолоду та відпочинок.... Читати далі…
«Sine me, liber, ibis per urbem (Без мене, книго, підеш ти в місто)». Цю відому фразу, якою розпочинаються «Скорботні елегії» римського поета Овідія, засланого на далеку чужину, написав якось молодий історик Олександр Грушевський на конверті з власною візитівкою, несвідомо пророкуючи і собі долю вигнанця. Дитинство в оточенні люблячої родини, справа життя за покликом душі, щасливий... Читати далі…
Іконографічна збірка Історико-меморіального музею Михайла Грушевського ‒ не лише найбільша в Україні, але й унікальна. Вона нараховує понад 500 оригінальних фотодокументів від 1866 р. та включає знімки не лише Михайла Грушевського, але й батьків вченого, брата й сестри та їхніх родин, представників батьківського і материнського родів ‒ Грушевських та Оппокових (1866–1960-ті рр.). До рідкісних також... Читати далі…
Катруся, Кулюнця, Катерина Михайлівна, донька професора, знана дослідниця, зірка першої величини української науки. Насичене, але, на жаль, швидкоплинне життя Катерини Грушевської було оповите не лише такими ніжними й величними епітетами. «Солодка потішечка», «маленька професорівна», яку ніжно оберігала та всіляко підтримувала родина, в одну мить, за велінням безжальної каральної системи, перетворилася на «ворога народу» та «буржуазну... Читати далі…
Перша лекція із циклу “Нові джерела до історії Української революції 1917–1921 рр. : текст, контекст і підтекст” в рамках проекту “Історичні вправи у Домі Грушевських”викликала неабияке зацікавлення і наших гостей, і різноманітних ЗМІ й соцмереж. Разом із анголом з пальмовим гіллям – подарунком від часопису «Ґедз» сторічної давнини – ми увійшли в Новий рік. Запрошуємо... Читати далі…
спогади Ігоря Денисенка
«І я іду на час несамовитий, Щоб нищене словами відновити». В. Шекспір Вперше поріг цього будинку я переступив у 1958-му році. Невелике узвишшя, на якому розташувався цей будинок, приємно здивувало мене густими заростями листяних і фруктових дерев, які вже тріпотіли молодим листям під подихом теплого весняного вітерця. Було дуже тихо, і важко вірилось, що все... Читати далі…









