Наукові студії

Створення Української Центральної Ради Українська Центральна Рада… Сьогодні цю назву революційного парламенту України знає вже кожний школяр-випускник. Так само, як знає адресу, яка поєднала дві історичні назви: Педагогічний музей/Будинок Центральної Ради. Однак слова «Українська Центральна Рада» вперше прозвучали 17 (4) березня 1917 року в будинку, повз який ми, кияни, проходимо сотні тисяч разів. Це вулиця... Читати далі…

Мистецький світ Михайла Грушевського ‒ яскрава зірка його мікрокосму. Він виявлявся у захопленні й колекціонуванні старожитностей України і світу, музеологічних практиках, підтримці талановитих митців. Своєрідним проявом багатолітньої щирої дружби з художниками стала ціла низка портретів історика. Їх створювали Іван Труш, Михайло Бойчук, Фотій Красицький, Яків Струхманчук, Олександр Саєнко, Федір Кричевський. Окремі з них прикрашають експозиції... Читати далі…

«Дивне чутє се викликало, наче бачилось живого чоловіка, Тараса Григоровича! Так якось і жалко, і мило! Особливо портрет князя Рєпніна!» Такі переживання пробудило в Марії Грушевської перше близьке знайомство з оригіналами творів Тараса Шевченка. Відбулося це на початку 1907 року в Київському міському музеї. Дружину професора, палкого поціновувача старожитностей і заповзятого колекціонера Михайла Грушевського в... Читати далі…

Гімназисту Михайлу Грушевському наука йшла легко, залишаючи час для інших занять. Лектура й літературна робота “не наповнювали життя”, тож хлопець “шукав потіхи в мистецтві”. Малювання, танці, спів, гра на скрипці, ліплення з глини – з таким завзяттям Грушевський мав усі шанси стати відомим митцем. Однак склалося інакше. Малювати заборонив батько, через слабкий зір свого сина.... Читати далі…

  24 (11) грудня 1906 року Михайло Грушевський отримав офіційний дозвіл київського губернатора на видання, а власне перенесення до Києва редакції «Літературно-наукового вістника». Ця подія стала важливим кроком у справі перетворення «піонера української журналістики»[1] на всеукраїнський часопис. Як торував дорогу до Києва один із значущих соборницьких проєктів Грушевського, як сприймали цю акцію «чужі» і «свої»... Читати далі…

  Михайло Грушевський, студент Історико-філологічного факультету Київського імператорського університету Св. Володимира, на третьому році навчання (1888–1889) повинен був спеціалізуватися, тобто обрати дисципліну для дослідження та наукового керівника, узгодивши з ним тему кандидатської дисертації (сучасною мовою – бакалаврської роботи[1]). Професор античної філософії Юліан Кулаковський, схоже, запропонував Грушевському студіювати Платона: «почав радити про класиків, найбільше про Платона,... Читати далі…

  115 років тому (з 27 квітня по 8 липня (за ст. ст.) 1906 року) тривала робота І Державної думи ‒ представницького законодавчого органу Російської імперії. Особливий інтерес викликає діяльність української думської парламентської громади та її ідейного керівника Михайла Грушевського. Саме цим аспектам присвячений наш черговий допис із серії знакових подій життя видатного вченого та... Читати далі…

  Коли на початку вересня ми бачимо урочисте пожвавлення біля наших шкіл, гімназій, інститутів, університетів, згадаймо, що 135 років тому поріг Київського університету Св. Володимира вперше переступив молодий Михайло Грушевський. То був його крок не лише до науки, але й до майбутнього служіння Україні. Нею він марив на далекій чужині, прагнучи «як скорше попасти до... Читати далі…

  Великий патріот, який «увесь вік свій обороняв інтереси українства», людина, про яку його духовні вихованці писали: «Можна любить Україну так, як її любив Кониський, — але більш, як він, — любить не можна. Він не жив, він горів тою любов’ю»… Все це про письменника, педагога, громадського діяча другої половини ХІХ ст., автора «Молитви за... Читати далі…

  Щороку 18 квітня Україна разом з усім світом відзначає Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток. У зв’язку з цим у нас, грушевськознавців, постало питання про пам’ятники, меморіальні дошки та інші пам’ятні знаки, пов’язані з Михайлом Грушевським: коли й за яких обставин вони з’явилися, якою є їхня географія, скільки їх можна нарахувати в Україні та... Читати далі…