ШАРЖІ ТА КАРИКАТУРИ НА МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО (1905-1930): КАТАЛОГ

Михайло Грушевський займає важливе місце в історичній пам’яті українців. Як видатний науковець, громадський діяч і символ націєтворення, він постійно перебував в центрі суспільної уваги, викликаючи як захоплення, так і критику, зокрема в сатиричних образах, що відображали ставлення до нього на різних етапах історії.

Справжній вибух в іконографії Грушевського стався під час Української революції. Голова Центральної Ради потрапляв у кадри фотооб’єктивів не менше 12 разів, а в грудні 1917 року його зафіксувала навіть кінокамера. Найбільш активними були українські графіки, які створили 18 творів, що регулярно публікувались у сатиричних журналах Будяк, Ґедзь та інших. У кожному з них Грушевський поставав уже не просто як вчений чи професор, а як політичний діяч і будівничий української державності.

У 2016 році завдяки зусиллям науковців музею побачив світ альбом Facie ad faciem: Ілюстрований життєпис Михайла Грушевського (Київ, Либідь), який став найповнішою на той час збіркою прижиттєвих зображень Грушевського з архівів, музеїв і приватних колекцій, зокрема 34 карикатур і шаржів.

Серед представлених творів — роботи відомих художників, таких як Я. Струхманчук, І. Бурячок (І. Буруля), І. Косинин, О. Судомора, Ю. Вовк, О. Довженко (Сашко), а також митців, що використовували псевдоніми П. Коцький, Г. Злотий, М. Основа.

Окреме місце в колекції займає ювілейний шарж Якова Струхманчука, виконаний у 1910 році до 25-річчя наукової діяльності Грушевського. Образ вченого, зображеного як мудрого й доброзичливого Бог-Отця з німбом, був пізнаваний навіть без підпису.

Репродукції карикатур і шаржів на Михайла Грушевського були представлені на виставці «У “БУДЯКАХ”, “РЕП’ЯХАХ”, “ҐЕДЗЯХ”…», що відбулася в нашому музеї у 2016 році з нагоди 150-річчя його народження. Вперше в Україні відвідувачі мали змогу побачити маловідомі образи, зображені на сторінках сатиричних видань 1907–1924 років. Оригінальні примірники цих часописів є надзвичайно рідкісними та збереглися лише в окремих екземплярах у бібліотеках і архівах. На початку XX століття ці видання, які виконували роль політичних шоу та гумористичних програм, “зачитувалися” шанувальниками, а пізніше безжалісно знищувалися.

Важливим етапом у дослідженні стала публікація спеціального випуску журналу Антиквар (№1, 2022), присвяченого українській сатиричній періодиці 1917–1921 років. Це видання стало першою спробою дослідити події Української революції через карикатури та сатиричні публікації, одним з ключових персонажів яких був Михайло Грушевський. Редакторка журналу, історик Світлана Панькова, підготувала п’ять есе, що розкривають значення цих подій та їхній зв’язок із сучасністю.

Представлений каталог об’єднує не лише матеріали попередніх досліджень, а й нові знахідки, виявлені в останні роки. Наразі він налічує 48 сатиричних образів, поділених на п’ять розділів за назвами ключових творів: