Scientific studies

«Sine me, liber, ibis per urbem (Без мене, книго, підеш ти в місто)». Цю відому фразу, якою розпочинаються «Скорботні елегії» римського поета Овідія, засланого на далеку чужину, написав якось молодий історик Олександр Грушевський на конверті з власною візитівкою, несвідомо пророкуючи і собі долю вигнанця. Дитинство в оточенні люблячої родини, справа життя за покликом душі, щасливий... Read more...

Національний банк України 26 вересня 2016 року ввів у обіг монету, присвячену 150-річчю від дня народження Михайла Грушевського. На лицьовій стороні (аверсі) монети зображена стилізована композиція з кінохроніки: голова Української Центральної Ради М.Грушевський обходить розгорнутий військовий стрій куренів Вільного козацтва – учасників параду на Софійській площі Києва 17 грудня (за ст. ст.) 1917 року. Можливість... Read more...

«Іншої грошової одиниці у нас не було, крім гривні їй  годиться й бути нашою монетною одиницею. Була вона одиницею за нашої старої держави – нехай буде і за нової…» Михайло Грушевський Про монетну українську одиницю. 1918. Державне будівництво часів Української Центральної Ради 1917 – початку 1918 р. неодмінно пов’язано з постаттю Михайла Грушевського. Перебуваючи на... Read more...

«Тут Грушевський жениться: бере собі смирну дівчину, учительку, сироту, добру мою знакому і радикалку – Вояківську, – що дуже гарно з єго боку. Новоерці дуже возлементують. Вояківська велика приятелька Кобринської і Крушельницької». З листа Михайла Павлика до родини Драгоманових. Сердечним другом для пана професора стала молода вчителька Першої міської жіночої виділової школи ім. королеви Ядвіги... Read more...

Музейникам теж іноді щастить. Часом здається, що допомагає сам Бог. Щось подібне ми відчули, коли поріг Дому Грушевських переступила Світлана Олександрівна Френкель. Ця одухотворенна жінка з почуттям виконаного обов’язку поклала на стіл папку з матеріалами Федора Калиновича – свекра її покійної сестри Ольги Олександрівни. «Це все було засекречене. Те, що він мав якесь відношення до... Read more...

«Волію сидіти на «Дніпрових горах», на батьківщині – в милі відси село, де похований мій дід (сам я й пам’ятник ставив над ним, виїжджаючи до Галичини 1894 р.) і де виростав мій батько, і все тут повно для мене не тільки історичних, але й родинних споминів», − такі теплі слова Михайло Сергійович сказав на адресу... Read more...

По обіді 7 квітня[1] 1904 р. до потягу, що прямував зі Львова до Відня, поспішали двоє чоловіків. Щасливо діставшись своїх місць, вони почули сигнал паротягу, що сповіщав про початок їхньої далекої подорожі. Ранком на обрії показалась австрійська столиця, яка, однак, їх зовсім не цікавила цього разу, а була лише проміжним пунктом. Переїхавши з так званого... Read more...

«Так мило летіти в світ, віддаючись свобідним, «порожнім гадкам», які звичайно мусиш гнати від себе, аби не переривали роботи», ‒ писав Михайло Грушевський. Для заклопотаного вченого, який роками не мав відпочинку від щоденної наукової, викладацької та організаторської праці, дозволити собі «порожні гадки» було надто великою розкішшю. Коли ж нарешті з’явилась можливість потішити себе, він купив... Read more...

«І я іду на час несамовитий, Щоб нищене словами відновити». В. Шекспір Вперше поріг цього будинку я переступив у 1958-му році. Невелике узвишшя, на якому розташувався цей будинок, приємно здивувало мене густими заростями листяних і фруктових дерев, які вже тріпотіли молодим листям під подихом теплого весняного вітерця. Було дуже тихо, і важко вірилось, що все... Read more...

2025 р. «Я народилась і прожила в будинку № 9 на Паньківській вулиці 36 років…»: Спогади Вікторії Шамрай (Слупської) / Підготовка тексту до друку, передмова М. Кучеренка; коментарі М.Кучеренко, С.Панькова. Ілюстрований історичний календар «МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ: 160» (спільний проєкт Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Історико-меморіального музею Михайла Грушевського / Упорядники В.Короткий, С.Панькова, підбір та... Read more...