The museum is open to the public every day except on Mondays, from 10 AM to 6 PM.
No.9, Pankivska str, Kyiv

156 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРКА ГРУШЕВСЬКОГО

Сьогодні, 7 травня 2021 року, виповнюється 156 років від дня народження Марка Федоровича Грушевського, уважного і прискіпливого дослідника «життя селян на Чигиринщині», етнографа та громадського діяча, одного із засновників та єпископів Української Автокефальної Православної Церкви.

Він народився в день євангеліста Марка ‒ 25 квітня (7 травня за н. ст.) 1865 року в селі Худоліївка Чигиринського повіту на Київщині в родині дяка місцевої церкви св. Параскеви. Прийнявши сан священика, замислювався над тим, що духовний пастир не повинен обмежуватися лише церковнослужительськими обов’язками. Відтак досліджував культуру селян, побут, будні і свята сільських родин.

За час свого перебування на сучасній Черкащині Марко Грушевський зібрав багатющий матеріал з етнографії, фольклористики та історії. Він записував перекази місцевих селян про козацько-гайдамацьку минувшину Чигиринщини, пісні, приказки, повір’я. Ці матеріали, за оцінкою сучасників, були ніби вихоплені з вуст народу і фіксували його багату історичну й духовну спадщину, самобутню культуру.

Розповідаючи про свої дослідження в листуванні з чотириюрідним братом Михайлом Грушевським, писав, що хоче «розкрить правдиво очі всім об українському народові, який він справді є».

Завдяки творчій та організаційній підтримці Михайла Сергійовича побачили світ такі Маркові праці як «Дитячі забавки та гри усякі» (1904), «Гетьманське гніздо. Урочища і перекази села Суботова, зібрані в рр. 1897‒9» (1909), «З життя селян на Чигиринщині» (1914). Особливе місце в науковому доробкові Марка Грушевського посідає високо поцінований Іваном Франком двотомник «Дитина в звичаях і віруваннях українського народу» (1906‒1907).

Будучи священиком у Суботові, Марко Грушевський переймався професійним і фаховим розвитком сільських дітей, молоді. Пізніше, потрапивши до Таганчі, з дружиною Марією Іванівною організовує там українську громаду, піклується про бібліотеку.

Після переїзду з родиною до Києва (1918) Марко Грушевський поринув у діяльність, яку вважав справою свого життя ‒ відродження української православної церкви. Він був висвячений на єпископа (1922), обраний у члени Президії Всеукраїнської Православної Церковної Ради (1926) та до редколегії журналу «Церква і життя» (1927).

З посиленням тиску й репресій проти УАПЦ, 1930 року Марко Федорович змушений зректися сану, а в 1938 році ‒ заарештований і розстріляний.

Творча спадщина Марка Грушевського, виплекана в нелегкі для автора й України часи, стала поштовхом для нових наукових розвідок. А праці «Дитина в звичаях і віруваннях українського народу» та «Дитячі забавки та гри усякі» залишаються найпопулярнішими для сучасного українського читача дослідженнями традиційної української дитячої субкультури.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

[contact-form-7 404 "Not Found"]
×
Location map

×