Колекція

Михайло Грушевський займає важливе місце в історичній пам’яті українців. Як видатний науковець, громадський діяч і символ націєтворення, він постійно перебував в центрі суспільної уваги, викликаючи як захоплення, так і критику, зокрема в сатиричних образах, що відображали ставлення до нього на різних етапах історії. Справжній вибух в іконографії Грушевського стався під час Української революції. Голова Центральної... Читати далі…

Стіни меморіальної вітальні Дому Грушевських прикрашають акварелі Василя Григоровича Кричевського – «Схід сонця» (1897) і «Морський пейзаж» (1936). З-поміж більше сотні робіт митця, що належали родині Грушевських, лише ці дві повернулися на Паньківську, 9. Живопис нерідко називають основним у творчих гранях Кричевського. Свій шлях в малярстві він розпочинав з акварельних робіт, а серед жанрів найчастіше... Читати далі…

Серед раритетів колекції Історико-меморіального музею Михайла Грушевського на особливу увагу заслуговує видання, що вперше побачило світ у Полтаві в грудні 1917 року. Мовиться про «Художній альбом України» – першу збірку іконографічних джерел періоду Української революції 1917‒1921 рр. Примірник альбому надійшов до музею від відомого шевченкознавця, літератора, колекціонера, музеолога Володимира Яцюка у жовтні 2000 року. Видання... Читати далі…

Однією з перлин мистецької збірки  Музею Михайла Грушевського є силуетний портрет українського музейника, мистецтвознавця Данила Щербаківського роботи майстра графіки Георгія Нарбута. Для багатьох Данило Михайлович був і лишається найвищим взірцем блискучого вченого, безмежно відданого улюбленій справі ‒ збереженню культурної спадщини. Безсилий миритися із цинічним її винищенням руками призначених владою невігласів, формою свого протесту він обрав... Читати далі…

Серед найцінніших українських та й світових досліджень, присвячених світу дитинства у традиційній культурі, є праця Марка Федоровича Грушевського «Дитина в звичаях і віруваннях українського народа», один із декількох збережених примірників якої зберігається в колекції нашого музею. Дослідження було упорядковано Зеноном Кузелею на прохання Івана Франка й опубліковано за сприяння Михайла Грушевського у двох томах серійного... Читати далі…

«Найдорожча наша Кулюнечка, моя солодка потішечка! Сьогодні день твоїх уродин, правда? Я не поздоровляв тебе наперед, але сьогодні святкую з усею природою. Поставив на честь твою букет з білих піоній, що цвіли коло веранди. Слухаю дзвони на дзвіницях, тішусь пташкам і сонцю і кажу їм, що сьогодні уродини Кулюнці!», ‒ такими найніжнішими словами вітав свою... Читати далі…

Меморіальна колекція Музею Михайла Грушевського ‒ це пам’ять про традиції роду, традиції фамільного Дому. Дослідження цих раритетів спонукає шанувати звичаї і «релігію сім’ї», яку в родині видатного історика щиро сповідували. У рубриці «Від колекції до традиції» музейного сайту ми вже не раз розповідали про те, як у різні часи й за різних обставин Грушевські відзначали... Читати далі…

Всі ми знаємо Михайла Грушевського як видатного історика та громадського діяча, але набагато менше він відомий як затятий колекціонер та поціновувач вишуканих старожитностей. На превеликий жаль значна частина приватної збірки родини була втрачена у полум’ї пожежі, що спалахнула у київському фамільному домі Грушевських на вулиці Паньківській, 9. 7 лютого (25 січня) 1918 р. більшовицьке московське... Читати далі…

Сповідуючи християнську мораль та родинний пієтизм, усі Грушевські особливо шанували Різдво та Великдень, не забуваючи при цьому споконвічними «Христос народився!» та «Христос воскрес!» вітати близьких, друзів, приятелів, знайомих. Для реконструкції цих урочистостей Михайло Грушевський залишив унікальні джерела — щоденники, спомини, автобіографії, листи. Послуговуючись ними, спробуємо відчути та передати атмосферу Великодніх приготувань та святкувань у різні... Читати далі…

До святкового столу на Великдень родина вченого, окрім іншого, готувала сирну паску. У 1925 р. на прохання двоюрідної сестри Ольги Микласевич, що мешкала на той час у Стрию, Катерина Грушевська поділилася чотирма рецептами цієї традиційної для Наддніпрянської України страви. Описуючи у своєму листі кожен з них, коротко зауважує, який би був найсмачніший. В першому рецепті... Читати далі…