Студії

Доробок і біографію Володимира Івановича Щербини — знаного наприкінці XIX – у першій половині XX ст. дослідника Києва, учня Володимира Антоновича, педагога й співробітника Історичних установ Всеукраїнської академії наук — можна вважати недостатньо дослідженими. Окрім роботи при Науково-дослідній кафедрі історії України під орудою Михайла Грушевського, він очолював Комісію історії Києва і Правобережжя від її заснування в... Читати далі…

Сьогодні не виникає сумніву, що Михайло Грушевський й Іванна-Марія Вояковська одружилися 26 травня 1896 р. в церкві св. Миколая в містечку Скала Борщівського повіту (нині — селище Скала-Подільська Чортківського району), а чин вінчання здійснив тамтешній парох о. Олександр Левицький — чоловік Кароліни Олімпії з Вояковських, сестри нареченої[1]. Втім, дещо незрозумілим залишалося те, чому акт про вінчання ми знаходимо... Читати далі…

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського знає Вікторію Сергіївну Слупську від самого свого початку. У пам’яті закарбувався день 5 лютого 1992 р., коли до Музею історії Києва на виставку «Михайло Грушевський: повернення» прийшла ця тендітна одухотворена жінка. На наші розпитування вона з болем відповіла: «Я Вам усе розповім, тільки дуже прошу ніде не називати мого імені. Я маю... Читати далі…

  Тема перших військових формувань доби Центральної Ради 1917-1918 рр. та зокрема 1-го українського імені Богдана Хмельницького полку залишається актуальною й нині. Неодноразово дослідники звертали свою увагу на дану військову формацію та детально досліджували історію її створення[1], але все ж таки залишається значна кількість прогалин в історії полку, що потребують цілісного та детального вивчення. Сюди... Читати далі…

90 років тому, 24 листопада 1934 року, під час відпочинку в Кисловодському санаторії вчених, помер академік Михайло Грушевський. Поряд із ним були його дружина Марія та донька Катерина (Кулюня). Саме вона повідомила родичів у Києві про цю важку втрату. Телеграма на Паньківську, 9, була адресована сестрі Ганні Шамрай, брату Олександру та його дружині. Молодше покоління... Читати далі…

Він називав Київ «українською столицею», «культурним й історичним центром світового значення», з ним пов’язав роки наукової й громадської праці. Саме тому до традиційного і улюбленого для усіх містян свята презентуємо віртуальну подорож про зустрічі Михайла Грушевського із древнім Києвом. Серед них буде перше знайомство з містом семилітнього хлопчика; вибір центру Київської землі для університетських студій,... Читати далі…

Створення Української Центральної Ради Українська Центральна Рада… Сьогодні цю назву революційного парламенту України знає вже кожний школяр-випускник. Так само, як знає адресу, яка поєднала дві історичні назви: Педагогічний музей/Будинок Центральної Ради. Однак слова «Українська Центральна Рада» вперше прозвучали 17 (4) березня 1917 року в будинку, повз який ми, кияни, проходимо сотні тисяч разів. Це вулиця... Читати далі…

«Дивне чутє се викликало, наче бачилось живого чоловіка, Тараса Григоровича! Так якось і жалко, і мило! Особливо портрет князя Рєпніна!» Такі переживання пробудило в Марії Грушевської перше близьке знайомство з оригіналами творів Тараса Шевченка. Відбулося це на початку 1907 року в Київському міському музеї. Дружину професора, палкого поціновувача старожитностей і заповзятого колекціонера Михайла Грушевського в... Читати далі…

Гімназисту Михайлу Грушевському наука йшла легко, залишаючи час для інших занять. Лектура й літературна робота “не наповнювали життя”, тож хлопець “шукав потіхи в мистецтві”. Малювання, танці, спів, гра на скрипці, ліплення з глини – з таким завзяттям Грушевський мав усі шанси стати відомим митцем. Однак склалося інакше. Малювати заборонив батько, через слабкий зір свого сина.... Читати далі…

24 (11) грудня 1906 року Михайло Грушевський отримав офіційний дозвіл київського губернатора на видання, а власне перенесення до Києва редакції «Літературно-наукового вістника». Ця подія стала важливим кроком у справі перетворення «піонера української журналістики»[1] на всеукраїнський часопис. Як торував дорогу до Києва один із значущих соборницьких проєктів Грушевського, як сприймали цю акцію «чужі» і «свої» –... Читати далі…