Miscellanea
Доробок і біографію Володимира Івановича Щербини — знаного наприкінці XIX – у першій половині XX ст. дослідника Києва, учня Володимира Антоновича, педагога й співробітника Історичних установ Всеукраїнської академії наук — можна вважати недостатньо дослідженими. Окрім роботи при Науково-дослідній кафедрі історії України під орудою Михайла Грушевського, він очолював Комісію історії Києва і Правобережжя від її заснування в... Читати далі…
ЗВОРУШЛИВИЙ ЛИСТ ОЛЬГИ ШАМРАЄВОЇ ПРО ВТРАТУ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
90 років тому, 24 листопада 1934 року, під час відпочинку в Кисловодському санаторії вчених, помер академік Михайло Грушевський. Поряд із ним були його дружина Марія та донька Катерина (Кулюня). Саме вона повідомила родичів у Києві про цю важку втрату. Телеграма на Паньківську, 9, була адресована сестрі Ганні Шамрай, брату Олександру та його дружині. Молодше покоління... Читати далі…
Створення Української Центральної Ради Українська Центральна Рада… Сьогодні цю назву революційного парламенту України знає вже кожний школяр-випускник. Так само, як знає адресу, яка поєднала дві історичні назви: Педагогічний музей/Будинок Центральної Ради. Однак слова «Українська Центральна Рада» вперше прозвучали 17 (4) березня 1917 року в будинку, повз який ми, кияни, проходимо сотні тисяч разів. Це вулиця... Читати далі…
«Дивне чутє се викликало, наче бачилось живого чоловіка, Тараса Григоровича! Так якось і жалко, і мило! Особливо портрет князя Рєпніна!» Такі переживання пробудило в Марії Грушевської перше близьке знайомство з оригіналами творів Тараса Шевченка. Відбулося це на початку 1907 року в Київському міському музеї. Дружину професора, палкого поціновувача старожитностей і заповзятого колекціонера Михайла Грушевського в... Читати далі…
Гімназисту Михайлу Грушевському наука йшла легко, залишаючи час для інших занять. Лектура й літературна робота “не наповнювали життя”, тож хлопець “шукав потіхи в мистецтві”. Малювання, танці, спів, гра на скрипці, ліплення з глини – з таким завзяттям Грушевський мав усі шанси стати відомим митцем. Однак склалося інакше. Малювати заборонив батько, через слабкий зір свого сина.... Читати далі…
Мистецький світ Михайла Грушевського ‒ яскрава зірка його мікрокосму. Він виявлявся у захопленні й колекціонуванні старожитностей України і світу, музеологічних практиках, підтримці талановитих митців. Своєрідним проявом багатолітньої щирої дружби з художниками стала ціла низка портретів історика. Їх створювали Іван Труш, Михайло Бойчук, Фотій Красицький, Яків Струхманчук, Олександр Саєнко, Федір Кричевський. Окремі з них прикрашають експозиції... Читати далі…
“Вчора, йдучи з комерса, мав я прикре почутє: свято скінчилося, й знову наступають безпросвітні будні. Але властиво я ліпше себе чую в будні, як в свято”. Такий запис у щоденнику Михайло Грушевський зробив 26 лютого 1906 року. За день до цього відбулося урочисте зібрання з нагоди виходу “Наукового Збірника присьвяченого професорови Михайлови Грушевському учениками й... Читати далі…
Історія з набуттям реальності на Нагірній вулиці (Татарка) постала на порядку денному родини Грушевських навесні 1911 р. Перебуваючи в Києві, М.Грушевський оглянув суміжний з Нагірною «участок» Довнар-Запольського, але його невдовзі уподобав військовий (прізвище невідомо). У квітні довірена особа Михайла Грушевського Юрій Тищенко взявся завершити справу з придбанням ділянки землі, посилаючи до Львова детальні описи... Читати далі…
Знаковий у житті музею 2016-й, ювілейний Рік Михайла Грушевського, потішив науковців новими унікальними набутками до віртуальної колекції грушевськіани. Представляємо короткий огляд виявлених в архівних збірках раритетів, більшість з яких досі не публікувались. 18 травня 1896 р. Михайло Павлик, відомий суспільно-політичний діяч, у листі до дружини Михайла Драгоманова Людмили в Софію повідомляв свіжу львівську новину: «Тут... Читати далі…
«Sine me, liber, ibis per urbem (Без мене, книго, підеш ти в місто)». Цю відому фразу, якою розпочинаються «Скорботні елегії» римського поета Овідія, засланого на далеку чужину, написав якось молодий історик Олександр Грушевський на конверті з власною візитівкою, несвідомо пророкуючи і собі долю вигнанця. Дитинство в оточенні люблячої родини, справа життя за покликом душі, щасливий... Читати далі…