Студії

Обставини й причини передчасної смерті Михайла Грушевського завжди були й залишаються однією з “білих” (ні, радше “чорних”) плям грушевськознавства. І, безперечно, кожне джерело, яке дозволяє наблизитися до істини в цій трагічній історії, надзвичайно важливе. Історіографія проблеми веде відлік від перших праць, написаних відразу по смерті вченого, до студій сучасних істориків кінця 1990-х –початку 2000-х, в... Читати далі…

  Осінь 1917-го. Київ потопав у яскравих осінніх барвах, повітря наповнювалося новим ароматом в очікуванні… Очікуванні “поворотного пункту в найновішій історії України” — народження Української Народної Республіки. Ця знакова подія національного державотворення відбулася 20 (7) листопада 1917 року в день прийняття Третього Універсалу Української Центральної Ради.  Проголошення цього найрадикальнішого документу доби Української революції 1917‒1921 рр.,... Читати далі…

Питання про освіту Михайла Грушевського постало вже невдовзі після переїзду в 1878 р. родини зі Ставрополя до Владикавказу. Власне, за віком Михайло міг вступити до гімназії ще в Ставрополі, але його батько, Сергій Федорович, не поспішав, вважаючи, що дітей не треба віддавати до школи занадто рано, бажаючи вдома самостійно закласти синові основи знань, а найголовніше —... Читати далі…

Ім’я талановитого молодого науковця Сергія Шамрая було добре знаним в академічних колах України 1920-х – початку 1930-х рр. Сучасні ж дослідники української історичної науки називають Сергія “зіркою першої величини серед Грушевських, яку ще не оцінила гідно українська історіографія”[1]. Наша розвідка – ще один крок до гідного поцінування непересічного таланту небожа і учня Михайла Грушевського, 120-річчя від... Читати далі…

На запитання про те, ким був Михайло Грушевський, більшість українців відповість: «Істориком». Це, звичайно, буде правдою, але не повною, адже спершу своє громадянське покликання він вбачав у літературній праці. Власне кажучи, між цими заняттями не було великої відмінності ‒ їх обʼєднувала патріотична позиція молодого Грушевського, прагнення служити Україні та її народові. Такий світогляд він ще... Читати далі…

У переддень свого дня народження, 28 (16) вересня 1894 р., до Львова приїздить 28-річний новопризначений професор першої кафедри української історії, вихованець Університету св. Володимира Михайло Грушевський ‒ «дуже скромненький і звичайний на позір, та ще в чужині не знає, куди обернутись»[1]. Сумує за київським товариством, і поступово вживається у львівське. У автобіографічних оповіданнях змальовує себе в... Читати далі…

 У довгому переліку міст, пов’язаних з подвижницьким життям Михайла Грушевського, провінційний російський Ставрополь має своє особливе значення, адже саме після переїзду в 1870 р. родини Грушевських до цього міста починається його раннє свідоме життя. «Мої спомини починають[ся] в Ставрополі, […] починається моє свідоме життє», ‒ написав згодом вчений у своїх «Споминах»[1]. «Спомини» Михайла Сергійовича, як і... Читати далі…

Серед темних лісів і зелених лук, помережана широкими смугами мочарів і повільних замулених річок, дрімає нинішня Чернігівщина, здалека прислухаючись до гомону нового життя. І серед неї її старий історичний осередок, наша українська Равенна – Чернігів – задумано мріє про колишнє життя серед своїх старинних церков, музеїв і архівів – облишений новішою динамікою українського життя… Так... Читати далі…

Перші слова, які Михайло Грушевський склав на кубиках для навчання абетки своєї донечки, були «море» й «Русин». У чотири рочки Катруся, яку в родині ніжно звали Кулюнею, легко їх прочитала, чим неабияк потішила Татуся[1]. Перше слово ‒ «мо-ре» ‒ викликало у дівчинки не власні яскраві асоціації, а лише дитячі фантазії за розповідями батьків та збереженими... Читати далі…

Продовжуючи нашу рубрику «По світу: адреси Михайла Грушевського», хочемо розповісти про місто, яке історик називав «головним огнищем українського життя на західнім українськім пограниччі»[1]. Здогадалися Ви чи ні, але мова йтиме про Перемишль – «надсянські Атени галицьких русинів». Саме таку неформальну назву сучасне польське, а тоді – австрійське імперське місто отримало у другій половині XIX ст.,... Читати далі…