Студії
МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЄКТ 1905 РОКУ
115 років тому, у березні та квітні 1905 року, Михайло Грушевський написав статті «Українство і питання дня в Росії» та «Конституційне питання і українство в Росії», тим самим заклавши початок конституційним проєктам, що передбачали відхід від імперського централізму та спрямовували на відродження державницького життя українського народу. Саме цим аспектам присвячений наш третій допис із серії... Читати далі…
ПЕРШІ ВІДЕНСЬКІ МАНДРИ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
Париж, Женева, Лондон, Берлін, Прага, Відень, Варшава, Берн, Рим ‒ у цьому далеко не повному переліку політичних, культурно-мистецьких й освітніх центрів Європи виняткове місце в житті Михайла Грушевського належить Відню. Саме тут, 11 квітня 1894 р., відбулася, хоча й без його участі, доленосна подія ‒ номінація цісарем Австро-Угорщини Францом Йосифом І професором першої на українських... Читати далі…
МИХАЙЛА ОППОКОВА
Доволі часто в літературі та засобах масової інформації зустрічаємо відомості про родичів Михайла Грушевського по батьківській лінії. А ось про представників материнської гілки розповіді трапляються не так часто. Однак, це зовсім не свідчить про те, що рід Оппокових мало досліджений чи не має яскравих постатей, зокрема і з іншими прізвищами, як от Менчиць, Черняхівський, Топачевський... Читати далі…
ЯК МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ СТАВ РЕДАКТОРОМ “ЗАПИСОК НТШ”
125 років тому, у 1895-му, вийшов перший том «Записок НТШ» за редакцією Михайла Грушевського. Тож саме цій сторінці його біографії ми присвячуємо другий допис із серії знакових подій життя видатного вченого, ювілейні дати яких припадають на 2020-й. У переліках звершень історика пересічній людині легко потонути. А розібратися в особливостях функціонування кожної наукової установи, громадської... Читати далі…
ДЕБЮТ ПРИВАТНОЇ ЗБІРКИ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
НА ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ВИСТАВЦІ У ЛЬВОВІ 1905 РОКУ
У ці дні рівно 115 літ тому Михайло Грушевський виступив з публічною репрезентацією своєї приватної мистецької збірки, в якій реалізувалося його дитяче завзяття «колекціонування прерізних речей»[1]. За обріями цього захоплення відкривалися нові грані таланту вченого, вражаючи універсальністю й колористикою внутрішнього світу та «європейськістю»[2]. *** У середині зими 1905 року Львів переживав «дійсну повінь... Читати далі…
Нову рубрику “Цей день в житті Михайла Грушевського” відкриваємо календарем, у якому позначаємо дати, які варто згадати/відзначити у 2019-му. Ці дні не завжди можна виділити червоним, хоча більшість з них саме такі. Однак не дозволяємо собі оминути увагою й ті події, які сталися не за волею і бажанням історика і затьмарили, на коротший чи... Читати далі…
Останній рік «довгого» ХІХ століття, яке отримало образне визначення «віку історії» та «віку націй», для професора першої кафедри української історії Михайла Грушевського став особливим. Він «вів з цілим напруженням розпочате діло»[1], видавши на кінець століття (1898–1900) три томи націотворчого гранд-наративу – «Історії України-Руси». Ними вчений започаткував перший систематичний курс історії українсько-руського народу, який завжди... Читати далі…
(до 150-річчя з дня народження Ганни Сергіївни Грушевської)
Ганна Шамраєва (дів. прізв. Грушевська; стоїть посередині) з батьком Сергієм Федоровичем, братами Михайлом, Олександром, матір’ю Глафирою Захарівною і чоловіком Віктором Шамраєвим. П’ятигорськ. [Кінець березня ─ початок квітня (за ст. ст.)] 1895 рр. ІММГ Поміж найближчих людей в оточенні Михайла Грушевського майже впродовж усього його життя була його сестра Ганна, яку в родині ніжно називали Галею, Галочкою.... Читати далі…
Історія з набуттям реальності на Нагірній вулиці (Татарка) постала на порядку денному родини Грушевських навесні 1911 р. Перебуваючи в Києві, М.Грушевський оглянув суміжний з Нагірною «участок» Довнар-Запольського, але його невдовзі уподобав військовий (прізвище невідомо). У квітні довірена особа Михайла Грушевського Юрій Тищенко взявся завершити справу з придбанням ділянки землі, посилаючи до Львова детальні описи... Читати далі…
“Если будешь в Боярке, кланяйся от нас…”[1], − писала 1 серпня 1891 р. Михайлові Грушевському його мати Глафира Захарівна. Боярка… Цей топонім часто згадувався у родинному листуванні Грушевських упродовж кількох десятиліть. Що ж то за місцевість і чому вона займала таке помітне місце в житті цієї родини? Ми спробуємо не лише поринути в Боярку Грушевських,... Читати далі…