«Кавові історії Грушевських»
Імпреза “Кавові історії Грушевських” — авторський проект завідувача Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлани Панькової, покликаний пізнати видатного історика і суспільно-політичного діяча насамперед як друга, приятеля, вчителя, батька… Тому наші “Кавові історії” — це радше історії про філософію та мистецтво спілкування, а їхніми натхненниками стали унікальні музейні меморіальні предмети (кавниви, кавомолки, сервізи), які й досі тримають тепло й аромат, а ще чимало закодованих знаків, які відкриваються перед нами завдяки численним сюжетам про “кавові історії” Грушевських, які черпаємо з мемуарних та епістолярних джерел.
Перед гостями музею постає психологічний портрет, образ Михайла Грушевського від гімназійних часів 1880-х до нелегких еміграційних буднів початку 1920-х. Сенс життя вченого і головна втіха — наукова праця —поглинули весь життєвий простір, майже не залишаючи місця для відпочинку. Вже зі студентської лави Михайлові не вистачало для неї 24 години на добу, волів мати хоча б 60. Але в цьому напруженому темпі життя він шукав товариства щирого і відкритого. Перші уроки мистецтва спілкування пройшов у Києві в студентські роки в гостинній оселі свого хрещеного батька в громадських справах Олександра Кониського. Для Києва 1890-х кава була ще екзотикою, тому “майстер-класи” з філософії товариських зустрічей проходили тут за чаєм.
Посівши 1894 р. першу на українських землях кафедру історії України у Львівському університеті, 28-літній професор Грушевський поринає в атмосферу справжніх “кавових історій”. Саме наприкінці ХІХ століття Львів по-справжньому розсмакував каву і очманів від неї. А кав’ярні стали місцем, де збиралася вся пишуча і малююча публіка, шукаючи джерело творчих спонук у суперечках, дискусіях, поезії, товариських розмовах. Завдяки збереженому щоденнику Михайла Грушевського знаємо, що улюбленими місцями його інтелектуальних зустрічей в богемному товаристві Садовського, Заньковецької, Франка, Хоткевича, Труша та інших були кав’ярні “Віденська”, “Центральна”, “Штука”. Українська богема особливо уподобала “Монополь”, куди вперше привів Михайла Грушевського його приятель і колега Іван Франко. Зі спілкування цих двох велетнів української науки і культури розпочинається перша львівська “кавова історія”. А далі “кавові історії” з учнями, за бесідами з якими часом по 4–5 годин проводив Михайло Грушевський. Надзвичайно світла і ніжна “кавова історія” про світ спілкування з єдиною донечкою Катериною, яку змалечку вводив у світ високого мистецтва, відвідуючи виставки, театри, антикварів, а після заходячи на улюблену каву.
Отож, чи вмів Грушевський відпочивати і що було сенсом і насолодою цього відпочинку? І які улюблені місця зафіксовані на мапі Львова, Києва, Відня? І що таке “редакційні бали” на колишньому Хрещатику, 40? І чим була кава для самотньої дружини Марії у страшному 1942-му? Про все це Ви дізнаєтесь, завітавши на “Кавові історії Грушевських”, що проходять на веранді або в салоні фамільного дому. Тут Вам запропонують каву “Монополь”, “Фамілія”, “Sub divo” та інші, назви яких ми вигадаємо разом із Вами.
Ретроспективна виставка присвячена двом ювілеям, які збіглися...
Він називав Київ «українською столицею», «культурним й історичним...
Photo: Valentyn Ogirenko Kremlin invests a colossal amount...
Сьогодні всі, хто проходитиме повз Михайлівський Золотоверхий у...