Італійські маршрути Михайла Грушевського

«Так мило летіти в світ, віддаючись свобідним, «порожнім гадкам», які звичайно мусиш гнати від себе, аби не переривали роботи», ‒ писав Михайло Грушевський. Для заклопотаного вченого, який роками не мав відпочинку від щоденної наукової, викладацької та організаторської праці, дозволити собі «порожні гадки» було надто великою розкішшю. Коли ж нарешті з’явилась можливість потішити себе, він купив квиток на потяг до хвилюючої уяву Італії, куди подумки мандрував, слухаючи гімназійні та студентські лекції з давньої історії, філософії і класичного мистецтва.

У першій подорожі до вічного Риму навесні 1904 року товариство Михайлові Грушевському склав Іван Франко. А за кілька місяців історик привіз до Венеції свою дружину Марію та маленьку чотирирічну донечку Катерину, що з огляду на свій вік дивувала батьків неабиякою витримкою під час тривалих прогулянок. В очікуванні наступної нагоди вирушити до улюбленої Італії Грушевські проводили вечори, плануючи нові й нові маршрути. І 1908 року мандрували країною аж півтора місяці!

Свої міркування про побачене Михайло Грушевський виклав у серії есе «По світу. З подорожніх вражень», що вперше були опубліковані у «Літературно-науковому вістнику» у Львові протягом 1908-1909 років. У передмові автор зазначив, що хоч на мить бажав вирвати читача із понурої, тяжкої дійсності та «повести в далекий світ, осяяний полудневим сонцем і невмирущим світлом культурної традиції».

У 1911 році на запрошення професора до них приєднався приятель родини, художник та архітектор Василь Кричевський, аби зробити серію ілюстрацій для проектованого істориком окремого видання збірки «По світу» (яка, однак, так і не вийшла друком).

«Трошки природи, трошки людського життя, трошки артизму, трохи історичної традиції» ‒ рецепт приємного знайомства з Італією від Михайла Грушевського. Додамо подробиць італійських канікул вченого, а також репродукцій з видами відвіданих міст і згаданих пам’яток на меморіальних листівках з музейних та архівних колекцій, і з тим вирушимо у віртуальну подорож. Для «прогулянки» туристичними маршрутами професора стануть у пригоді, окрім подорожніх записок «По світу», його особистий щоденник, листування з родиною і колегами, а також спогади та листи Івана Франка.

Частина І