“Молодша сестра”
(до 150-річчя з дня народження Ганни Сергіївни Грушевської)
Ганна Шамраєва (дів. прізв. Грушевська; стоїть посередині) з батьком Сергієм Федоровичем, братами Михайлом, Олександром, матір’ю Глафирою Захарівною і чоловіком Віктором Шамраєвим. П’ятигорськ. [Кінець березня ─ початок квітня (за ст. ст.)] 1895 рр. ІММГ
Поміж найближчих людей в оточенні Михайла Грушевського майже впродовж усього його життя була його сестра Ганна, яку в родині ніжно називали Галею, Галочкою. Зі старої метричної книги ми довідуємось, що вона народилась 4 (за новим стилем ─ 16) квітня 1869 р. в селі Сестринівці Махнівського повіту на Київщині в родині вчителя гімназії Сергія Федоровича Грушевського та його дружини Глафіри Захарівни. То був саме той час, коли Сергій Грушевський виїхав на Кавказ у пошуках праці, тож її дитинство та юність пройшли у Ставрополі та Владикавказі, де протягом 1870─1901 рр. Сергій Федорович керував народною освітою.
У Владикавказі 1887 р. Ганна закінчила жіночу гімназію. Прикладом для неї, як і для молодшого братика Олександра, був старший брат Михайло з його патріотичним світоглядом, нестримним потягом до знань і праці «задля народу свого, задля освіти і правди». «Це була дуже дружна, доброзичлива один до одного, дуже любляча сім΄я. […] Називали вони один одного або говорили один про одного тільки ласкавими, зменшуваними іменами. У мене на все життя залишились у пам΄яті звернення: дядя Мішенька, дядя Сашенька, Галочка», ─ згадувала на схилі віку Вікторія Слупська (дівоче прізв. Шамрай) ─ онука Ганни Сергіївни.
14 липня 1891 р. Ганна Грушевська стала дружиною офіцера Віктора Шамраєва, з яким мешкала в різних містах Кавказу, мала дітей Олю та Сергія. Проте навіть за царських часів їхній шлюб не витримав великої різниці світоглядів і вдачі подружжя і, фактично, розпався. З 1905 р. Ганна Сергіївна з дітьми та матір’ю знімала помешкання в Києві, а 1908 р. після придбання разом з братами Михайлом та Олександром будинку на Паньківській № 9 оселилась там на третьому поверсі. Там вона мешкала всю решту життя.
У Києві розкрився її потенціал на науковій та громадській нивах. Ганна Сергіївна працювала в часописах «Село», «Засів», «Літературно-науковий вісник», Українському науковому товаристві, видавництвах «Книгоспілка» і «Державному видавництваі України. Ще чекають уваги дослідників її літературознавчі та історичні праці, підписані іменем «Ганна Шамрай». Втім, для рідних, як згодом і для грушевськознавців, вона завжди була Ганною Грушевською.
Лихі 1930-ті рр. завдали нечувано страшного удару як усій Україні, так і Грушевським зокрема. У 1930 р. Ганну Сергіївну було звільнено з роботи. Того ж року померла її онука Галя Петрицька (донька художника Анатолія Петрицького). У 1933 і 1937 рр. був репресований її син Сергій Шамрай (помер 1939 р. на Колимі). Сталінський режим зламав долю її доньки Ольги. Ганна Сергіївна Шамрай померла 7 серпня 1943 р. в окупованому нацистами Києві і була підпохована до матері ─ Глафири Грушевської на Байковому кладовищі. Тепер за їхньою могилою, як і за могилами інших Грушевських, наглядає наш Музей. Зокрема, стараннями музейників восени 1995 р. на скромному обеліску Глафири Грушевської з’явилась нова епітафія: «Ганна Шамрай / 1869 ─ 1943».
Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського береже пам’ять про Ганну Сергіївну, як і подаровані Вікторією Слупською її безцінні меморіальні речі. Все це є частиною пам’яті Дому Грушевських, його неповторної аури.
Микола Кучеренко
16.04.2019
Ретроспективна виставка присвячена двом ювілеям, які збіглися...
Він називав Київ «українською столицею», «культурним й історичним...
Photo: Valentyn Ogirenko Kremlin invests a colossal amount...
Сьогодні всі, хто проходитиме повз Михайлівський Золотоверхий у...