Tag Archive: Михайло Грушевський
Гадаєте, що Михайло Грушевський усе життя був “батьком української історіографії, видатним громадським діячем та головою УЦР”? А от і не вгадали! Попри дослідницьку амбітність та жагу професійної реалізації, у студентські роки Михайло не цурався молодечих розваг, умисно чи не дуже крав дівочі серця та роздумував, що робити із власним. Місцем, де молодому Грушевському випало пережити... Читати далі…
В стінах історико-меморіального музею Михайла Грушевського Дмитро Сколяров — декоратор й мистецтвознавець — та бренд домашнього декору OLOS Casa підготували особливу імпрезу. Вона презентує частину великої колекції посуду Дмитра Сколярова, натхненна та присвячена великому майстру моди Валентино Гаравані! “Для мене Валентино є особливим і законодавчим…Колись давно мені наснився сон, де головні події розвертаються навколо нашого... Читати далі…
«Великдень — свято радісне — навіть обов’язково. Навіть в церкві читають поучення Златоустого, наказуючи радіти і тішитися великим днем у всяких обставинах і при всяких умовах», — писав Михайло Грушевський в статті “Сумний Великдень” (1913). Сповідуючи християнську мораль та родинний пієтизм, усі Грушевські особливо шанували Різдво та Великдень, не забуваючи при цьому споконвічними «Христос народився!»... Читати далі…
Не журись! За зимою — весна,Виростають квітки з-під снігів.Ще всміхнеться нам доля ясна, І не буде цих сліз та жалів. Цю свою оптимістичну поезію, так співзвучну і з нашими сьогоденними сподіваннями, Михайло Грушевський прочитав Іванові Франкові, імовірно, в одній із львівських кав’ярень в далекому 1903 році. Тоді поет був захоплений укладанням «Акордів» — антології української... Читати далі…
Згідно з рішенням Київради Музей Михайла Грушевського мав розміститись у невеликому триповерховому будинку по вулиці Паньківській, 9. Можливо, ви знаєте, що цю садибу родина Грушевських придбала 4 липня 1908 року. Від самого початку свого існування будинок (він постав близько 1901 року) через розташування в глибині ділянки отримав визначення «флігель». Вже давно не було шестиповерхового Великого... Читати далі…
ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Сьогодні не виникає сумніву, що Михайло Грушевський й Іванна-Марія Вояковська одружилися 26 травня 1896 р. в церкві св. Миколая в містечку Скала Борщівського повіту (нині — селище Скала-Подільська Чортківського району), а чин вінчання здійснив тамтешній парох о. Олександр Левицький — чоловік Кароліни Олімпії з Вояковських, сестри нареченої[1]. Втім, дещо незрозумілим залишалося те, чому акт про вінчання ми знаходимо... Читати далі…
28 листопада 2025 о 16:00 в Музеї Михайла Грушевського на Паньківській, 9 відбудеться відкриття виставкового проєкту «ВІДОМІ/У КАДРІ/ВДОМА: КИЇВ І КИЯНИ НА ФОТО МИКОЛИ ОЗЕРОВА». Кожний музейник знає: доля часом, а то й не раз, підкидає нам такі приємні сюрпризи, що ти до небес злітаєш від несподіванки й переповнюєшся бажанням розповісти усім-усім про ці дивовижні... Читати далі…
Михайло Грушевський займає важливе місце в історичній пам’яті українців. Як видатний науковець, громадський діяч і символ націєтворення, він постійно перебував в центрі суспільної уваги, викликаючи як захоплення, так і критику, зокрема в сатиричних образах, що відображали ставлення до нього на різних етапах історії. Справжній вибух в іконографії Грушевського стався під час Української революції. Голова Центральної... Читати далі…
(8 СЕРПНЯ 1917 РОКУ)
Тема перших військових формувань доби Центральної Ради 1917-1918 рр. та зокрема 1-го українського імені Богдана Хмельницького полку залишається актуальною й нині. Неодноразово дослідники звертали свою увагу на дану військову формацію та детально досліджували історію її створення[1], але все ж таки залишається значна кількість прогалин в історії полку, що потребують цілісного та детального вивчення. Сюди... Читати далі…
(10 червня ‒ 26 листопада 2023 р.)
Мистецький світ Михайла Грушевського, його смаки, вподобанння, колекції старожитностей — про це написано вже чимало. І може найкраще це зроблено ним самим у культурологічних есеях «По світу. З подорожніх вражінь», яким ось-ось виповнюється 115. Михайло Коцюбинський захоплено називав есеї прегарними й артистичними, бажаючи, щоб якнайбільше людей від читання пережили насолоду. Італійські подорожі, перлини світового мистецтва,... Читати далі…