Tag Archive: Михайло Грушевський
Стіни меморіальної вітальні Дому Грушевських прикрашають акварелі Василя Григоровича Кричевського – «Схід сонця» (1897) і «Морський пейзаж» (1936). З-поміж більше сотні робіт митця, що належали родині Грушевських, лише ці дві повернулися на Паньківську, 9. Живопис нерідко називають основним у творчих гранях Кричевського. Свій шлях в малярстві він розпочинав з акварельних робіт, а серед жанрів найчастіше... Читати далі…
УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917‒1921 РОКІВ
Серед раритетів колекції Історико-меморіального музею Михайла Грушевського на особливу увагу заслуговує видання, що вперше побачило світ у Полтаві в грудні 1917 року. Мовиться про «Художній альбом України» – першу збірку іконографічних джерел періоду Української революції 1917‒1921 рр. Примірник альбому надійшов до музею від відомого шевченкознавця, літератора, колекціонера, музеолога Володимира Яцюка у жовтні 2000 року. Видання... Читати далі…
ДО 115-ОЇ РІЧНИЦІ ПЕРЕНЕСЕННЯ РЕДАКЦІЇ «ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСТНИКА»
ДО КИЄВА
24 (11) грудня 1906 року Михайло Грушевський отримав офіційний дозвіл київського губернатора на видання, а власне перенесення до Києва редакції «Літературно-наукового вістника». Ця подія стала важливим кроком у справі перетворення «піонера української журналістики»[1] на всеукраїнський часопис. Як торував дорогу до Києва один із значущих соборницьких проєктів Грушевського, як сприймали цю акцію «чужі» і «свої» –... Читати далі…
Однією з перлин мистецької збірки Музею Михайла Грушевського є силуетний портрет українського музейника, мистецтвознавця Данила Щербаківського роботи майстра графіки Георгія Нарбута. Для багатьох Данило Михайлович був і лишається найвищим взірцем блискучого вченого, безмежно відданого улюбленій справі ‒ збереженню культурної спадщини. Безсилий миритися із цинічним її винищенням руками призначених владою невігласів, формою свого протесту він обрав... Читати далі…
ТА ЇЇ ІДЕЙНИЙ КЕРІВНИК МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ
115 років тому (з 27 квітня по 8 липня (за ст. ст.) 1906 року) тривала робота І Державної думи ‒ представницького законодавчого органу Російської імперії. Особливий інтерес викликає діяльність української думської парламентської громади та її ідейного керівника Михайла Грушевського. Саме цим аспектам присвячений наш черговий допис із серії знакових подій життя видатного вченого та політика,... Читати далі…
Великий патріот, який «увесь вік свій обороняв інтереси українства», людина, про яку його духовні вихованці писали: «Можна любить Україну так, як її любив Кониський, — але більш, як він, — любить не можна. Він не жив, він горів тою любов’ю»… Все це про письменника, педагога, громадського діяча другої половини ХІХ ст., автора «Молитви за Україну»... Читати далі…
Мистецький світ Михайла Грушевського ‒ яскрава зірка його мікрокосму. Він виявлявся у захопленні й колекціонуванні старожитностей України і світу, музеологічних практиках, підтримці талановитих митців. Своєрідним проявом багатолітньої щирої дружби з художниками стала ціла низка портретів історика. Їх створювали Іван Труш, Михайло Бойчук, Фотій Красицький, Яків Струхманчук, Олександр Саєнко, Федір Кричевський. Окремі з них прикрашають експозиції... Читати далі…
Щороку 18 квітня Україна разом з усім світом відзначає Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток. У зв’язку з цим у нас, грушевськознавців, постало питання про пам’ятники, меморіальні дошки та інші пам’ятні знаки, пов’язані з Михайлом Грушевським: коли й за яких обставин вони з’явилися, якою є їхня географія, скільки їх можна нарахувати в Україні та... Читати далі…
Найстрашніша доба більшовицької облоги Києва почалася з 6 на 7 лютого (з 24 на 25 січня) 1918-го тривожним затишшям. Уже кілька днів містяни не жили, а існували в очікуванні завершення небаченого раніше хаосу. Крамниці зачинилися, трамваї зупинилися, з електрикою і водою були постійні перебої, преса не виходила. Відчайдухи в перервах між чергами обстрілів робили короткі... Читати далі…
По-різному – від захоплених відгуків і аж до довічного болю – запам’ятались Михайлові Грушевському місця, де бував він та його рідні. Що й не дивно: надто різні події були пов’язані з ними. Місто Владикавказ для нього мало особливе значення, адже там був його отчий дім. Туди він поспішав за тисячі кілометрів, звідти чекав листів. І... Читати далі…