Tag Archive: Михайло Грушевський

ЩЕ ОДИН КРОК ДО З’ЯСУВАННЯ ОБСТАВИН СМЕРТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
ЩЕ ОДИН КРОК ДО З’ЯСУВАННЯ ОБСТАВИН СМЕРТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

Обставини й причини передчасної смерті Михайла Грушевського завжди були й залишаються однією з “білих” (ні, радше “чорних”) плям грушевськознавства. І, безперечно, кожне джерело, яке дозволяє наблизитися до істини в цій трагічній історії, надзвичайно важливе. Історіографія проблеми веде відлік від перших праць, написаних відразу по смерті вченого, до студій сучасних істориків кінця 1990-х –початку 2000-х, в... Читати далі…

ТРЕТІЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ: <br>РЕПОРТАЖ З ЖАЛАМИ «ҐЕДЗЯ» Й КОЛЮЧКАМИ «БУДЯКА»
ТРЕТІЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ:
РЕПОРТАЖ З ЖАЛАМИ «ҐЕДЗЯ» Й КОЛЮЧКАМИ «БУДЯКА»

  Осінь 1917-го. Київ потопав у яскравих осінніх барвах, повітря наповнювалося новим ароматом в очікуванні… Очікуванні “поворотного пункту в найновішій історії України” — народження Української Народної Республіки. Ця знакова подія національного державотворення відбулася 20 (7) листопада 1917 року в день прийняття Третього Універсалу Української Центральної Ради.  Проголошення цього найрадикальнішого документу доби Української революції 1917‒1921 рр.,... Читати далі…

«РІШЕНО БУЛО ВІДДАТИ МЕНЕ ДО ТИФЛІСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ»
«РІШЕНО БУЛО ВІДДАТИ МЕНЕ ДО ТИФЛІСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ»

Питання про освіту Михайла Грушевського постало вже невдовзі після переїзду в 1878 р. родини зі Ставрополя до Владикавказу. Власне, за віком Михайло міг вступити до гімназії ще в Ставрополі, але його батько, Сергій Федорович, не поспішав, вважаючи, що дітей не треба віддавати до школи занадто рано, бажаючи вдома самостійно закласти синові основи знань, а найголовніше —... Читати далі…

“ТОМУ, ЩО Є УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОСТИ”: <br>ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ  НЕБОЖА І УЧНЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО СЕРГІЯ ШАМРАЯ
“ТОМУ, ЩО Є УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОСТИ”:
ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ НЕБОЖА І УЧНЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО СЕРГІЯ ШАМРАЯ

Ім’я талановитого молодого науковця Сергія Шамрая було добре знаним в академічних колах України 1920-х – початку 1930-х рр. Сучасні ж дослідники української історичної науки називають Сергія “зіркою першої величини серед Грушевських, яку ще не оцінила гідно українська історіографія”[1]. Наша розвідка – ще один крок до гідного поцінування непересічного таланту небожа і учня Михайла Грушевського, 120-річчя від... Читати далі…

«Я ПОЧУВ СЕБЕ ЛІТЕРАТОРОМ»
«Я ПОЧУВ СЕБЕ ЛІТЕРАТОРОМ»

На запитання про те, ким був Михайло Грушевський, більшість українців відповість: «Істориком». Це, звичайно, буде правдою, але не повною, адже спершу своє громадянське покликання він вбачав у літературній праці. Власне кажучи, між цими заняттями не було великої відмінності ‒ їх обʼєднувала патріотична позиція молодого Грушевського, прагнення служити Україні та її народові. Такий світогляд він ще... Читати далі…

КУЛЮНЯ/КАТРУСЯ/КАТЕРИНА МИХАЙЛІВНА
КУЛЮНЯ/КАТРУСЯ/КАТЕРИНА МИХАЙЛІВНА

«Найдорожча наша Кулюнечка, моя солодка потішечка! Сьогодні день твоїх уродин, правда? Я не поздоровляв тебе наперед, але сьогодні святкую з усею природою. Поставив на честь твою букет з білих піоній, що цвіли коло веранди. Слухаю дзвони на дзвіницях, тішусь пташкам і сонцю і кажу їм, що сьогодні уродини Кулюнці!», ‒ такими найніжнішими словами вітав свою... Читати далі…

«МІЙ СВІТЕ ЗАТИШНИЙ, МОЯ УТІХО МИЛА»: <br>ОСВІДЧЕННЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
«МІЙ СВІТЕ ЗАТИШНИЙ, МОЯ УТІХО МИЛА»:
ОСВІДЧЕННЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

У переддень свого дня народження, 28 (16) вересня 1894 р., до Львова приїздить 28-річний новопризначений професор першої кафедри української історії, вихованець Університету св. Володимира Михайло Грушевський ‒ «дуже скромненький і звичайний на позір, та ще в чужині не знає, куди обернутись»[1]. Сумує за київським товариством, і поступово вживається у львівське. У автобіографічних оповіданнях змальовує себе в... Читати далі…

«УКРАЇНСЬКА РАВЕННА»: <br> ПОДОРОЖ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО ДО ЧЕРНІГОВА
«УКРАЇНСЬКА РАВЕННА»:
ПОДОРОЖ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО ДО ЧЕРНІГОВА

Серед темних лісів і зелених лук, помережана широкими смугами мочарів і повільних замулених річок, дрімає нинішня Чернігівщина, здалека прислухаючись до гомону нового життя. І серед неї її старий історичний осередок, наша українська Равенна – Чернігів – задумано мріє про колишнє життя серед своїх старинних церков, музеїв і архівів – облишений новішою динамікою українського життя… Так... Читати далі…

ОГНИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ НА ЗАХІДНОМУ ПОГРАНИЧЧІ: <br>ПЕРЕМИШЛЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
ОГНИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ НА ЗАХІДНОМУ ПОГРАНИЧЧІ:
ПЕРЕМИШЛЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

Продовжуючи нашу рубрику «По світу: адреси Михайла Грушевського», хочемо розповісти про місто, яке історик називав «головним огнищем українського життя на західнім українськім пограниччі»[1]. Здогадалися Ви чи ні, але мова йтиме про Перемишль – «надсянські Атени галицьких русинів». Саме таку неформальну назву сучасне польське, а тоді – австрійське імперське місто отримало у другій половині XIX ст.,... Читати далі…

«УКРАЇНЦІ МУСЯТЬ СТАТИ НАЦІЄЮ…» <br> МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЄКТ 1905 РОКУ
«УКРАЇНЦІ МУСЯТЬ СТАТИ НАЦІЄЮ…»
МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЄКТ 1905 РОКУ

115 років тому, у березні та квітні 1905 року, Михайло Грушевський написав статті «Українство і питання дня в Росії» та «Конституційне питання і українство в Росії», тим самим заклавши початок конституційним проєктам, що передбачали відхід від імперського централізму та спрямовували на відродження державницького життя українського народу. Саме цим аспектам присвячений наш третій допис із серії... Читати далі…