Archives
Новий 1918 рік українська громада Києва зустрічала з українським карбованцем, колядками в Українському національному театрі та “радянською колядою” у виконанні ватаги на чолі з Михайлом Грушевським, копченою гускою за 100 карбованців пуд, легким вином, ялинковими подарунками “Ґедзя”, відривним календарем з портретами діячів Української Центральної Ради, “Українською граматикою” Івана Огієнка,“Нашими національними скарбами” Миколи Біляшівського Цим матеріалом ми... Читати далі…
Після кількарічного заслання (1914-1917 рр.) у Симбірську (тепер м.Ульяновськ, РФ), Казані та Москві Михайло Грушевський, на початку березня 1917 р., отримав можливість повернутися до Києва. 11 березня (ст.ст.), після численних телеграм-запрошень від української інтелігенції, він виїздить із Москви до Києва. Повернення виявилося більш ніж незвичайним – у дорозі трапилося чимало прикростей, які згодом яскраво були... Читати далі…
Михайло Грушевський вважав себе до певної міри дилетантом у справі колекціонування: в тому сенсі, що не «ганявся» за повнотою своєї збірки, за потрібним предметом, «аби було» та тільки у нього, а добирав речі за смаком, хай, може, деколи і припадком, але виключно високого мистецького рівня, знаходячи в тому в першу чергу душевну насолоду та відпочинок.... Читати далі…
Михайло Грушевський в Китаєві
Повернувшись у березні 1924 р. з еміграції, Михайло Грушевський замешкав у Києві в будинку на Паньківській, 9, який ще 1908 р. придбав з дружиною Марією, братом Олександром та сестрою Ганною на залишені у спадок батькові капітали. Упродовж шести років (1924–1929) робочим кабінетом вченого була невеличка кімнатка, про яку він писав до Львова своєму учневі: «Я... Читати далі…
22 січня 2018 р. за участю Президента України Петра Порошенка та його дружини Марини в Музеї історії міста Києва відбулося відкриття міжнародного виставкового проекту до 100-річчю визвольних змагань 1917–1921 рр. під символічною, радше філософською назвою «Українське коло». «Українське коло» — це пам’ять, до якої ми та всі наступні покоління будуть завжди повертатися, вшановуючи тих відомих,... Читати далі…
Знаковий у житті музею 2016-й, ювілейний Рік Михайла Грушевського, потішив науковців новими унікальними набутками до віртуальної колекції грушевськіани. Представляємо короткий огляд виявлених в архівних збірках раритетів, більшість з яких досі не публікувались. 18 травня 1896 р. Михайло Павлик, відомий суспільно-політичний діяч, у листі до дружини Михайла Драгоманова Людмили в Софію повідомляв свіжу львівську новину: «Тут... Читати далі…
«Те, що давнійше було ділом небагатьох спеціалістів-антикварів, захоплює все ширші круги нашого громадянства, переходить так би сказати — в наш інтелігентський обиход. Завзято збираються предмети старого побуту, які ще недавно гинули масами на очах публіки, перетоплювані, перепалювані на срібло і просто нищені “за непридатнісю”». Михайло Грушевський «Культурно-національний рух на Україні в XVI-XVII віці» Михайло... Читати далі…
21 січня 2018 р. у нашому музеї відбувся круглий стіл «Нас єднає прапор України: історична єдність поколінь», приурочений до Дня Соборності України. Активну участь у підготовці та проведенні заходу взяли студенти та викладачі Київського університету ринкових відносин, Київського університету права НАН України, Національного авіаційного університету та інших навчальних закладів міста. Медіатором та основним лектором був... Читати далі…
«Sine me, liber, ibis per urbem (Без мене, книго, підеш ти в місто)». Цю відому фразу, якою розпочинаються «Скорботні елегії» римського поета Овідія, засланого на далеку чужину, написав якось молодий історик Олександр Грушевський на конверті з власною візитівкою, несвідомо пророкуючи і собі долю вигнанця. Дитинство в оточенні люблячої родини, справа життя за покликом душі, щасливий... Читати далі…
27 січня 2018 р. о 15:00 на чергових «Історичних вправах в домі Грушевських» відбудеться лекція «Фамільний Дім Грушевських у полум’ї більшовицької навали (7 лютого (25 січня) 1918 р.)» 100 років тому Київ пережив жахливі події небаченої до того руйнації, яку тогочасні містяни порівнювали з навалою хана Батия. Головною мішенню більшовицьких обстрілів був район, прилеглий до будівлі... Читати далі…