Archives
Друзі! Щиро вітаємо з прийдешнім 2022 роком! Нехай цей рік принесе мир, спокій, добробут та непереборний оптимізм. Бажаємо, щоб Ваше життя було яскраве та сповнене приємних несподіванок. Гарного настрою та веселих свят!
Сто років тому, під час масового штучного голоду 1921‒1923 рр., родина Грушевських робила усе можливе, аби допомогти українцям. Перебуваючи на еміграції у Відні, Михайло Грушевський очолив Союз «Голодним України», що займався організацією збору коштів, необхідних речей та харчів. Звернення Союзу під назвою «В ім’я культури і гуманности. Поклик до цивілізованого світу» вважається однією з найгучніших... Читати далі…
Створення Української Центральної Ради Українська Центральна Рада… Сьогодні цю назву революційного парламенту України знає вже кожний школяр-випускник. Так само, як знає адресу, яка поєднала дві історичні назви: Педагогічний музей/Будинок Центральної Ради. Однак слова «Українська Центральна Рада» вперше прозвучали 17 (4) березня 1917 року в будинку, повз який ми, кияни, проходимо сотні тисяч разів. Це вулиця... Читати далі…
Сьогодні, 7 травня 2021 року, виповнюється 156 років від дня народження Марка Федоровича Грушевського, уважного і прискіпливого дослідника «життя селян на Чигиринщині», етнографа та громадського діяча, одного із засновників та єпископів Української Автокефальної Православної Церкви. Він народився в день євангеліста Марка ‒ 25 квітня (7 травня за н. ст.) 1865 року в селі Худоліївка Чигиринського... Читати далі…
«Дивне чутє се викликало, наче бачилось живого чоловіка, Тараса Григоровича! Так якось і жалко, і мило! Особливо портрет князя Рєпніна!» Такі переживання пробудило в Марії Грушевської перше близьке знайомство з оригіналами творів Тараса Шевченка. Відбулося це на початку 1907 року в Київському міському музеї. Дружину професора, палкого поціновувача старожитностей і заповзятого колекціонера Михайла Грушевського в... Читати далі…
Гімназисту Михайлу Грушевському наука йшла легко, залишаючи час для інших занять. Лектура й літературна робота “не наповнювали життя”, тож хлопець “шукав потіхи в мистецтві”. Малювання, танці, спів, гра на скрипці, ліплення з глини – з таким завзяттям Грушевський мав усі шанси стати відомим митцем. Однак склалося інакше. Малювати заборонив батько, через слабкий зір свого сина.... Читати далі…
Сьогодні, 25 травня, виповнюється 200 років з дня народження Миколи Івановича Гулака (1821–1899). Викликає щире захоплення широкий діапазон його наукових пошуків: математик, історик, філософ, літературознавець, правознавець, перекладач з двох десятків мов. Нащадок козацького роду Гулаків, він народився у Варшаві, де служив його батько, уродженець Полтавщини. Маючи відмінні здібності до навчання, 1843 р. закінчив юридичний факультет... Читати далі…
Сьогодні ми усі пишемо про неї. Вона не потребує зайвих представлень, довгих характеристик і складних епітетів. Бо хто знайомий з її пером – знає йому ціну. Українка з великої літери – це не тільки про власні назви. І тисячі звертань, що линуть на адресу Лесі в цей день – найкраще тому підтвердження. До 150-річчя Лесі... Читати далі…
«Друже мій, не було ще в світі ні одного енергійного видатного чоловіка, котрий би не викликав проти себе зависти, інтриги, обвинувачень і т. д. Не сумуйте, і не огорчайтесь. Те, що Ви зробили Вашою діяльністю, Вашим життям для українства ніякі вороги, ніякі інтриги не можуть закрити. Ваше ім’я має велике історичне значення». Такі слова підтримки... Читати далі…
“У ній залишиться моя найкраща частиночка на землі” – ці слова про єдину донечку Катерину написав у своєму заповіті на ім’я пастора у Детройті Василя Кузіва (1887‒1958) Михайло Грушевський. Це було на початку 1924 року, коли вчений з родиною повертався з еміграції в Україну, не відаючи, що на нього чекає. На той час історик Грушевський... Читати далі…